Фонтан мистецьких емоцій від подружжя Федин

Винуватцем непересічної художньої імпрези стало напередодні Новоріччя та Різдвяних свят творче подружжя Надії та Романа Фединів із Великого Любіня. 28 грудня у Львівському Палаці мистецтв розгорнулася персональна виставка художників під назвою «…Люб’ю з любком танцювати, що файно трісесі…»

"Великдень. Молоді ґаздарі". Полотно. Олія. Мастихін.Талановитий дует прийшли підтримати їх друзі, колеги, члени родини, авторитети в мистецькій царині. Усі вони, а також перші відвідувачі виставки залишалися під враженнями від полотен, що фонтанували експресією кольорів, мазків і тим позитивом, яким був заряджений кожен сантиметр представлених картин. «Польові кві-ти», «Яблуневий цвіт», «Конвалія», «Соняхи» із флористичної серії «Лисенята», «Горностай вночі» із добірки «Фауна», такі емоційно насичені, настроєві полотна із серії «Фольк». Наче запрошують до танку роботи, присвячені перлинам в царині народної хореографії: «Аркан», «Карпатські танці», «Гуцульські танці», «Буковинські танці», «Танець опришка». Відлунюють рідною піснею картини «Червона рута», «Карпатські музики», «Заграй ми, трембіто», «Гуцулко Ксеню, я тобі на трембіті…», «Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко», «Вівчара в садочку, тихому куточку жде дів-чина, жде». А як перегукуються з настроєм найшановніших християнських свят роботи «Різдво. Три празники», «В гості на Різдво», «В ніч на Івана Купала», «Великдень», «Великодні дзвони»! Звісно ж, цікаво було споглядати й особливе дитя наших земляків – картину «Різ-дво. Молоді ґаздарі», яка стала головною симпатією «Ви-сокого замку» на цьогорічному Осінньому салоні. Відтак усі шанувальники газети і мистецького подружжя побачили цей твір на «високозамківському» календарі на 2012 рік.

Виставка привернула увагу й телебачення, й представників Спілки художни-ків. Приємно було почути схвальні відгуки про доробок Федин. Не лише як мит-ців приїхав підтримати їх Р.Грабар, заступник директора Комарнівської МАМ, а й як колег по роботі.

- Адже Надія та Роман працюють із талановитими дітками у Великолюбінській філії МАМ, – каже п.Руслан. – Тут ми їх по-новому пізнаємо. Не як викладачів, керівників гуртків, а передусім – як митців, людей дуже експресивних у творчості. Хоча й їхня напрочуд скромна зовнішність цього не виказує. А от роботи – своєрідні, жваві, динамічні, настроєві, заряджені позитивною енергією. Автори демонструють авангардовий підхід, вони практично відмовилися від класичного пензлика – працюють тільки мастихіном, що дає сво-єрідні можливості в плані палітри, якихось технічних особливостей. Наші земляки – молодці: мають своєрідну тему, свій почерк, тож без підпису можна легко впізнати їхні роботи.

Лише позитивні враження справила виставка і на львівську художницю Марію Янко. Вона побачила в роботах великолюбінців улюблену тематику – етнографію, фольклор. Тож мисткиня втішена, що, звертаючись до таких речей, Федини через живопис популяризують, оспівують наше народне мистецтво.

Гарні оцінки на адресу виставки та її авторів дав проректор Львівської академії мистецтв Роман Янівський, голова Львівської обласної спілки художників Олег Микита. Звісно, не залишилось непоміченим фахівцем те, наскільки динамічно розвивається діяльність творчого дуету. Зауважувалось, що виставка наелектризувала великий виставковий простір, що тема експозиції звернена до народних джерел, які проявляються в дуже специфічний спосіб. І як зазначив п.Роман, таки треба мати особливе внутрішнє розуміння того, що ми називаємо традицією, аби так по-особливому розпоряджатися джерелами, надавши їм такої професійної мови висвітлення. Відзначалось і поетичне відчуття світу, притаманне п.Надії і п.Роману, і вияв у їхній творчості синтезу мистецьких традицій, новації, класики, сучасності, і феноменальність, неповторність характерної для подружжя техніки живописання «в чотири руки».

Не скупився на фахові компліменти й голова Спілки художників Олег Микита, який не приховував захоплення від картин, що співають, де так життєво відображено правдивий фольклор, від того, як знаменито, професійно ділить полотно мистецьке подружжя. Прозвучало й запрошення наших земляків до спілчанського гурту.

Минулий, 2011 рік, як зізналися Роман та Надія, виявився для них доволі плід-ним. Адже вони мали низку виставок в Івано-Франківську, Косові, Верховині, здобули перемогу на осінньому салоні «Високого замку», стали лауреатами на Гуцульському фестивалі. До речі, окрім «високозамківського» календаря от-от з’явиться друком і гуцульський, усі 12 місяців якого будуть проілюстровані авторськими роботами Федин. І, найважливіше, рік, що минув, вкотре приніс митцям розуміння того, що людям подобаються їхні творіння. А це таки найвагоміший стимул для подальших пошуків та знахідок на творчій ниві.

Виставка в Палаці мистецтв відкрила правдиву душу митців, яка знаходить часом свій прояв не лише у картинах, що звучать, грають, співають, живуть, – а й у римі. Скажімо, з-під пера Романа Федини народились такі рядки зізнання в любові до живопису:

Я знаю, що таке колір,

Я чую його глибину:

Як силу атлета,

Як душу поета,

Як птаха політ наяву.

Я знаю, що таке колір.

Коли все палає в душі.

Коли сонце світить червоно,

А з серця виходять вірші.

Я знаю, що таке колір.

Я душу в нього беру,

Бо бути інакше не може,

Бо в ньому навічно живу!


Ірина ЛОПАТНЮК.

Джерело: http://narodna-dumka.horodok.lviv.ua