Рецензія на творчість художників від Романа Яціва

 

        Сприймаючи подружжя Романа і Надії Фединів як цілісний творчий дует, питання спільності їх світоглядної платформи начебто і не повинно виникати. Загадка зміщується в бік синхронності експресії стилю, яка, судячи з їх картин «у чотири руки», теж є узгодженим моментом у стратегії живописання. Втім, переважаюча в останні роки над художньою керамікою малярська практика мобілізувала у кожного приховані, емоційні ресурси, з якими Роман і Надія «вирушили» в свою міфологічну мандрівку, дедалі глибше занурюючись у Гуцульський етнокультурний вир. За три роки вибудувалася велика живописна серія «Фольк», яка стала тематично-смисловим епіцентром шукань творчим подружжям елементів власного самоідентифікаційного «я». Гуцульський тематичний кущ відбрунькувався кількома іншими картинними серіями («Флора», «Фауна»), з якими сукупно позначилася загальна територія, що стала питомим чуттєвим і символьно-метафоричним середовищем Фединів у мистецтві.

        У цьому багатоскладному звичаєво-ритуальному і духовному комплексі художники надали значення кільком важливим ідентифікатам гуцулів як колоритної етнографічної групи українців. Найпершим з них став народний танок, який задав ритмічну структуру усім композиціям серії «Фольк». Експресія руху влучно підсилена засобами стилістики і структури малярського мазка. Засобами гіперболізації в пластичному розкритті символічних побутових сцен Роман і Надія Федини досягнули метафоричного звучання кожного мотиву. Цій же стратегії підпорядкована колірно-фактурна організація картин. Темперамент, який набув домінуючої константи в творчому досвіді «чотирьох рук», дав «установку» усім іншим складовим морфології їх живопису. В такій іпостасі полотна подружжя Фединів кореспондують із взірцями деяких українських художників-модерністів (Микола Бутович, Едвард Козак та ін.), для яких тема Гуцульщини стала свого роду плідним екзотичним приводом для розкриття власної екзистенції.

        Натомість Роман і Надія Федини не локалізували проблематику свого малярства лише такими формально-образними засобами. В інших серіях, циклах чи автономних композиціях мистці мобілізують свої інші техніко- виражальні ресурси, зокрема постімпресіоністичну методологію або авторську редакцію неоконструктивізму, що в цікавий спосіб кореспондує з їхньою творчістю у царині кераміки. В кожному з цих варіантів авторського творчого мислення подружжя досягає відповідної Стратегічної мети дієвості художнього образу. Сьогодні Роман і Надія Федини займають осібне місце в багатовекторному мистецькому процесі в Україні, духовними та естетичними аргументами та професіоналізмом розкриваючи поліфонію життєвих вражень, а через них - і свою емоційну та філософічну ідентичність.

 

Роман Яців, кандидат мистецтвознавства