Жива планета


Жива планета
Все зелене
В цю зелень люди
Жити йдуть.
Життя прекрасне
Й незбагненне:

"Не віриш, так його забудь!
Живи як хочеш,
Друже любий,
І їж, і пий, гуляй і спи.
Але Ти мусиш пам’ятати
Чого приніс себе сюди.
Приніс – шануй,
Люби і тішся,
Як можеш то повір
в КРАСУ,
У ній знаходимо ми радість,
Життя буденність й доброту."
І колір фарби все міняє,
У нього душу в борг беру,
І філософія програє,
Коли я істину скажу.
Природа Дар нам
Божий дала,
І вірю в теплий, світлий день,
Коли мені не скажуть в спину:
"Ти чоловіче звідси згинь!"
Пішов би я, але не хочу,
Вже надоїли всі мені,
Оці «митці», що без сорочок
Їх народили матері.
В осінній ключ
Не раз птахи літали,
Поезія чи проза –
Все одно.
Навіщо нас тоді згадали,
Якщо не вірять
Нам давно.

 

Роман Федина, 2007 р.